Набор химреактивов для вет-сан экспертизы Мяса ПрАТ"Реагент" - ПрАТ РЕАГЕНТ в Днепре

Набор химреактивов для вет-сан экспертизы Мяса ПрАТ"Реагент"

В наличии
113.7 UAH от 113,70 грн.
+380 показать номер
Чат с продавцом
Добавить в избранное
Достижения продавца
2 года
на портале
Способы оплаты
Безналичный расчет
Способы доставки
Самовывоз, Доставка курьером
Описание

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ

ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

01001, Київ, вул. Хрещатик, 24. Телефон: (044) 229-57-56. Факс: (044) 228-03-08.

 

ТУ У 24.4-13433137-55:2009                                                                                       ЗАТВЕРЖЕНО

Головний Державний Інспектор

ветеринарної медицини України

Голова Державного департаменту

ветеринарної медицини України

__________________ П.І. Вербицький

28.04.2009 р.

 

НАСТАНОВА

по застосуванню набору хімреактивів

для ветсанекспертизи м'яса

 (на 100 визначень)

 

1. Склад набору

1

Карболовий генціанвіолет

ГОСТ 21237-75

1 флакон 20 мл

2

Карболовий фуксин Циля

ГОСТ 21237-75

1 флакон 20 мл

3

Метиленовий блакитний

ДФУ, І вид., с. 226

1 флакон 20 мл

4

Фарба по Ребігеру

ГОСТ 21237-75

1 флакон 20 мл

5

Бензидин солянокислий

ТУ 6-09-4222-76

3 флакони по 0,2г

6

Перекис водню 33%

ГОСТ 10929-76

1 флакон 20 мл

7

Натрію гідроксид 0,1 моль/дм3, стандарт-титр

ТУ 6-09-2540-87

1 ампула

8

Щавлева кислота

ГОСТ 22180-76

1 флакон 5 г

9

Формалін нейтральний

ДФУ, І вид., с. 270

1 флакон 100 мл

10

Мідь сірчанокисла

ГОСТ 4165-78

1 флакон 5 г

11

Фенолфталеїн

ДФУ, І вид., с. 269

1 флакон 1 г

12

Гліцерин

ГОСТ 6259-75

1 флакон 50 мл

 

Набір призначений для бактеріоскопічного дослідження м`яса й м`ясних продуктів (фарбування мазків згідно ГОСТ 21237-75 та ГОСТ 23392-78);  біохімічного аналізу м`яса (реакція на пероксидазу, формольна реакція, реакція з сірчанокислою міддю, визначення в м`ясі аміно-аміачного азоту); трихінелоскопії згідно ГОСТ 21237-75.

Термін придатності набору зазначено на упаковці (коробці), термін придатності реактиву зазначено на кожному флаконі.

 

2. ВИГОТОВЛЕННЯ РОБОЧИХ РОЗЧИНІВ

 

2.1. Карболовий генціанвіолет, карболовий фуксин Циля, Фарба по Ребігеру та насичений спиртовий розчин метиленового блакитного постачаються готовими до використання. Ці фарби зберігаються у флаконах з притертим корком в темному місці до 1 року.

2.2. Бензидин солянокислий 0.2% розчин – вміст флакону (0.2 г) розчиняють в 100 мл
96% етилового спирту. Термін зберігання - 7 діб.

2.3. Перекис водню 1% розчин – відібрати з флакону 1 мл 33% перекису водню і розчинити у
33 мл дистильованої води. Термін зберігання- 1 доба.

2.4.  0.1 N розчин NaOH - для приготування децинормального розчину NаОН вміст ампули кількістно переносять в мірну колбу ємністю 1000 см3 і доводять дистильованою водою до мітки. У разі помутніння розчину в ампулі фіксаналу необхідно перевірити концентрацію виготовленого розчину натрію гідроокису 0.1 N титруванням соляною кислотою. Термін зберігання – 3 місяці в поліетиленовій (поліпропіленовій) тарі.

2.5.  5% розчин щавлевої кислоти – 5 г щавлевої кислоти розчиняють у 80 см3 дистильованої води, вносять в мірну колбу ємністю 100 см3 і доводять до мітки  дистильованою водою. Термін зберігання - 1 місяць. 

2.6.  Формалін нейтральний - готовий до використання, при наявності каламуті чи осаду перед використанням фільтрують або піпеткою відбирають над осадову рідину. Термін зберігання - 3 роки.

2.7.  5% розчин сірчанокислої міді – вміст флакону (5 г) розчиняють у 80 см3 дистильованої води, вносять в мірну колбу ємністю 100 см3 і доводять до мітки дистильованою водою. Термін зберігання - 3 місяці.

2.8.  1% спиртовий розчин фенолфталеїну –1 г фенолфталеїну розчиняють в 100 см3 96% етилового спирту. Термін зберігання – 3 місяці.

 

 

 

3. ПРОВЕДЕННЯ  АНАЛІЗІВ

 

3.1. Реакція м`яса на пероксидазу

Суть методу полягає в визначенні ферменту пероксидази, який утворюється в м’язовій тканині здорових тварин та здатний відщеплювати кисень від перекису водню.

В присутності ферменту пероксидази перекис водню окиснює бензидин, утворюючи пара­хінондіамід, який з недоокисненим бензидином утворює сполуку, забарвлену в синьо-зелений  колір, що переходить в бурий. В витяжках з м`яса здорових тварин реакція на пероксидазу позитивна: не пізніше 2 хвилин після додавання бензидину й перекису водню з`являється синьовато-зелене забарвлення, яке переходить в буре. В витяжках з м`яса хворих тварин в більшості випадків реакція на пероксидазу негативна: протягом 2 хвилин після додавання бензидину й перекису водню колір витяжки не змінюється.

Техніка  досліження:

В  пробірку  наливають  2  мл  фільтрату  м`ясної  витяжки,  виготовленого  в  співвідношенні 1:10, додають 5 краплин 0.2% спиртового розчину бензидину,  струшують,  додають 2 краплини 1% розчину перекису водню. Суміш збовтують і спостерігають за зміною забарвлення.

 

Оцінка реакції

М`ясо доброякісне.

Синьо-зеленого забарвлення фільтрат набуває через 0,5-1,5 хв. Реакція доброякісна. Найбільша активність пероксидази при рН м`яса до 6.3.

М`ясо сумнівної свіжості.

Фільтрат забарвлюється в синьо-зелений колір, поступово переходить в темно-коричневий (бурий). Реакція сумнівна. Менш активна реакція на пероксидазу при рН м`яса в межах 6.3 - 6.5.

М`ясо зіпсоване.

Фільтрат не забарвлюється. Реакція негативна. Активність на пероксидазу втрачається при рН м`яса 6.5 і вище.

 

3.2. Формольна  реакція

У  м`ясі  великої рогатої худоби,  вбитої  у стані  агонії чи  хворої худоби,  накопичуються продукти розпаду глобулінів - поліпептиди і вільні амінокислоти. Це  виявляється  формольною реакцією,  яка базується на взаємодії продуктів розпаду з  формаліном.     

Техніка  дослідження:

Пробу  м`яса  звільняють від жиру й сухожилля. Наважку в 10 г подрібнюють ножицями в ступку, додають 10 мл фізіологічного розчину, 10 краплин 0.1 N  розчину їдкого натру, суміш розтирають. Кашицю переносять в колбу скляною паличкою. Колбу з  кашицею нагрівають до кипіння для осадження білків та швидко охолоджують  проточною водою. Вміст колби нейтралізують додаванням 5 краплин 5% розчину  щавлевої кислоти і фільтрують через паперовий фільтр. 

У пробірку відміряють 2 мл фільтрату, додають 1 мл нейтрального формаліну та оцінюють реакцію.

 

Оцінка реакції

Фільтрат залишився прозорим чи злегка помутнів

Фільтрат із м`яса  здорової тварини

Фільтрат перетворився у щільний згусток, або в ньому утворились пластівці

Фільтрат із м`яса хворої тварини чи тварини у стані агонії

 

3.3. Реакція з сірчанокислою міддю

У пробірку вносять 3 г м`ясного фаршу без жиру та сухожилля, додають 9 мл  дистильованої води і ретельно перемішують. Вміст пробірки кип'ятять протягом  2 хвилин. Гарячий бульйон фільтрують через щільний шар вати, товщиною 0,5 см у колбу, вміщену в посуд з холодною водою. Після цього
2 мл бульйону наливають в пробірку, додають 3 краплини 5% розчину сірчанокислої міді, струшують 2-3 рази, витримують 5 хвилин і оцінюють реакцію.

 

Оцінка реакції

М`ясо доброякісне

Бульйон прозорий, або злегка темніє

М`ясо сумнівної свіжості

Бульйон помутнілий, з пластівцями

М`ясо зіпсоване

Бульйон перетворився в желеподібний згусток

 

3.4. Визначення в м`ясі аміно-аміачного азоту

В результаті гнильних процесів у м`ясі відбувається накопичення амінокислот і аміаку. Вірним показником санітарного стану м`яса вважається не окремо взята кількість амінокислот чи аміаку, а сума цих показників, яка встановлюється реакцією визначення аміно-аміачного азоту в 10 мл витяжки.

 Техніка дослідження.

25 г фаршу розтирають у ступці, додаючи дистильовану воду в співвідношенні 1:4. М`ясну кашицю переносять у колбу, ступку ретельно промивають, залишок води зливають у колбу. Вміст колби збовтують протягом 3 хвилин, відстоюють і знов збовтують 2 хвилини, потім фільтрують через 3 шари марлі.

До 10 мл м`ясної витяжки додають 40 мл дистильованої води та 3 краплини 1% спиртового розчину фенолфталеїну. Вміст колби нейтралізують 0,1 н розчином їдкого натру до блідо-рожевого забарвлення і додають 10 мл нейтрального формаліну. В результаті вивільнення карбоксильних груп суміш стає кислою, рожевий колір індикатору зникає. Після цього вміст колби знову титрують 0,1 н розчином їдкого натру до блідо-рожевого забарвлення та вираховують його витрату.

Вміст аміно-аміачного азоту в м`ясній витяжці  визначають, виходячи з того, що 1 мл 0,1 н розчину їдкого натру дорівнює 1,4 мг азоту. Кількість мілілітрів 0,1 н розчину лугу, витраченого на друге титрування, помножують на 1,4 та отримують кількість аміно-аміачного азоту в 10 мл фільтрату м`яса.

Оцінка  реакції

 

Якість м`яса

Вміст аміно-аміачного азоту в 10 мл фільтрата, мг

М`ясо доброякісне

До 1.26 (для кролів 0.98-1.82)

М`ясо сумнівної  свіжості

1.27-1.68 (для кролів 1.9-2.5)

М`ясо зіпсоване

Більше 1.68 (для кролів більше 2.5)

 

НАСТАНОВА РОЗРОБЛЕНА:

1. Центральною Державною лабораторією ветеринарної медицини

     2. ПрАТ "Реагент" м. Дніпропетровськ вул. Ударників 27 Телефон: (056) 372-35-57 Факс: (056) 370-38-67

 

Отзывы о товаре
Об этом товаре пока что нет отзывов.
Вы можете оставить первый отзыв.
Отзывы о компании ПрАТ РЕАГЕНТ
77% положительных из 9 отзывов
Актуальность цены 100%
Актуальность наличия 100%
Актуальность описания 100%
Выполнение заказа в срок 100%
  • 4
    Хорошо
    Сделка подтверждена Prom.ua
    • Заказ выполнен вовремя
    • Цена актуальна
    • Наличие актуально
    • Описание актуально
  • 5
    Отлично
    Сделка подтверждена Prom.ua
    Сделка прошла хорошо. Рекомендую. Товар и описание актуально.
    • Заказ выполнен вовремя
    • Цена актуальна
    • Наличие актуально
    • Описание актуально
ПрАТ РЕАГЕНТ
Днепр
График работы
Набор химреактивов для вет-сан экспертизы Мяса ПрАТ"Реагент"
В наличии
от 113,70 грн.
+380 показать номер
Чат с продавцом