УКРАЇНА

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ

ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

01001, Київ, вул. Хрещатик, 24. Телефон: (044) 229-57-56. Факс: (044) 228-03-08.

 

ТУ У 24.4-13433137-55:2009                                                                                       ЗАТВЕРЖЕНО

Головний Державний Інспектор

ветеринарної медицини України

Голова Державного департаменту

ветеринарної медицини України

__________________ П.І. Вербицький

28.04.2009 р.

 

НАСТАНОВА

по застосуванню наборів хімреактивів

для ветсанекспертизи молочних продуктів

(на 100 визначень)

1. СКЛАД НАБОРУ:

1.	Ізоаміловий спирт	ДФУ, І вид., с. 208	2 флакони 100 мл.
2.	Натрію гідроокис 0,1 моль/дм3, стандарт-титр	ТУ 6-09-2540-87	4 ампули
3.	Метиленовий блакитний	ДФУ, І вид., с. 226	флакон 2.5 г.
4.	Фенолфталеїн	ДФУ, І вид., с. 269	флакон 1 г.
5.	Бромтимоловий синій водорозчинний	ДФУ, І вид., с. 184	флакон 0.4г
6.	Мастидин	ТУ У 46.00483010-025	флакон 100 мл
7.	Калій йодистий	ГОСТ 4232-74	2 флакони по 1 г
8.	Йод кристалічний	ГОСТ 4159-79	2 флакони по 0,5 г
9.	Кислота розолова (аурин)	ГОСТ 4919.1-77	3 флакони по 0,2 г
10.	Кобальт сірчанокислий	ГОСТ 4462-78	флакон 2,5 г
11.	Крохмаль розчинний	ГОСТ 10163-76	2 флакони по 3 г
12.	Калій йодистий	ГОСТ 4232-74	2 флакони по 3 г
13.	Резазурина натрієва сіль	ТУ 6-09-15-276-76	2 флакони 0,1 г
14.	Бензол	ГОСТ 5955-75	флакон 100 мл
15.	Резорцин	ГОСТ 9970-74	флакон 0,4 г
16.	Перекис водню (33%)	ГОСТ 10929-76	флакон 20 мл

Додаткові реактиви: сірчана кислота – до складу набора на входить.

Набір призначений для аналізу молока (вміст жиру, кислотність, редуктазна проба метиленовим блакитним, визначення домішків соди, крохмалю), вершків, сметани і сиру (вміст жиру, кислотність, визначення домішків крохмалю), вершкового масла (вміст жиру), згідно з ГОСТ 5867-90, ДСТУ 3662-97, ГОСТ 9225-84, ГОСТ 24065-80, ГОСТ 3624-92.

Термін придатності набору зазначено на упаковці (коробці), термін придатності реактивів зазначено на кожному флаконі.

 

2. ВИГОТОВЛЕННЯ РОБОЧИХ РОЗЧИНІВ.

2.1 0,1 N розчин NaOH - для приготування децінормального розчину NaOH вміст ампули фіксаналу      кількістно переносять в мірну колбу ємністю 1000 см ³ і доводять об’єм до мітки дистильованою водою. У разі наявності муті в розчині в ампулі фіксаналу необхідно перевірити концентрацію виготовленого 0.1 N розчину натрію гідроокису титруванням 0.1 N розчином соляної кислоти. Термін зберігання  3 місяці в поліетиленовій (поліпропіленовій) тарі.

2.2 Насичений спиртовий розчин метиленового блакитного - 2,5 г метиленового блакитного змішують з 25 мл 96 % етилового спирту. Розчин вміщують в термостат з температурою 37 ⁰ С на 24 години, потім фільтрують. Термін зберігання  3 місяці.

2.2.1. Робочий розчин метиленового блакитного - до 1 мл насиченого спиртового розчину метиленового блакитного додають 39 мл дистильованої води. Термін зберігання  7 днів.

2.3.  1% спиртовий розчин фенолфталеїну –1 г фенолфталеїну вносять в мірну колбу ємністю 100 см³ з 80 см³ спирту, розчиняють і доводять до мітки 96% етиловим спиртом. Термін зберігання – 3 місяці.

2.4. 0.4% розчин бромтимолового синього – вміст флакону (0.4 г) розчиняють в 100 мл  96% етилового спирту. Термін зберігання 7 днів.

2.5. Мастидин постачається для дослідження проб на мастит. Термін придатності 2 роки.

2.6. Розчин Люголю – в 10 см³ дистильованої води розчиняють 1 г йодистого калію і додають 0.5 г    кристалічного йоду. Розчин витримують 5-6 годин до повного розчинення йоду, після чого додають 140 см³ дистильованої води. Термін зберігання –7 днів у склянці з темного скла.

2.7. 2,5% розчин сірчанокислого кобальту – 2,5 г сірчанокислого кобальту розчиняють у 80 см³ дистильованої води, вносять в мірну колбу ємністю 100 см³, і доводять до мітки дистильованою водою. Термін зберігання – 6 місяців.

2.8. Основний розчин резазурину – 0,1 г натрієвої солі резазурину розчиняють у 180 см³ кип’яченої дистильованої води, розчин переносять у мірну колбу ємністю 200 см³ і доводять до мітки кип’яченою і охолодженою до 20 ^о С дистильованої водою. Суміш ретельно перемішують. Зберігання розчину не більше 30 діб при температурі 8 – 10 ^о С в темряві.

2.9.1. Робочий розчин резазурину – до 10 мл основного розчину додають 25 мл охолодженої дистильованої води. Зберігають 3 доби при температурі 0 – 5 ^о С.

2.10. 0,2% спиртовий розчин розолової кислоти - вміст флакону (0,2г) розчиняють в 100 мл 96% етилового спирту. Термін зберігання – 7 днів.

2.11. Перекис водню 2% розчин – відібрати з флакону 1 мл  33% перекису водню і розчинити у 14 мл дистильованої води. Термін придатності 1 день.

2.12 Насичений розчин резорцину в бензолі - 0,4 г резорцину вводять в 100 мл бензолу. Суміш ретельно перемішують в закритій тарі на мішалці до повного розчинення. Термін придатності 30 діб.

 

3. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗІВ МОЛОКА І КЕФІРУ.

3.1 Визначення кислотності (ГОСТ 3624-92)

Суть методу. Метод полягає в титруванні кислих солей молока (кефіру), карбоксильних груп кислот та  білків молока і вуглекислого газу розчином лугу при наявності фенолфталеїну.

В конічну колбу ємністю 150-200 мл піпеткою відміряють 10 мл молока (кефіру), 20 мл дистильованої   води, додають 2-3 краплини 1% спиртового розчину фенолфталеїну (виготовлений згідно п. 2.3.) Суміш  перемішують і титрують 0,1 н розчином їдкого натру до появи блідо-рожевого забарвлення відповідно до контрольного еталону, яке не зникає протягом 1 хвилини. Кислотність молока (кефіру) в градусах Тернера дорівнює кількості об’єму водного розчину їдкого натру, витраченого на нейтралізацію 10 мл молока, помноженому на 10.

Для приготування контрольного еталону забарвлення в колбу на 150-200 мл піпеткою відміряють 10 мл молока, 20 мл дистильваної води і 1 мл 2,5% - ного розчину кобальту сульфату. Еталон використовують протягом зміни, для тривалішого зберігання у колбу доливають одну краплю формаліну.

3.2. Визначення вмісту жиру (ГОСТ 5867-90)

Суть методу. Метод ґрунтується на виділенні жиру з молока (кефіру)  центрифугуванням після розчинення білкових оболонок жирових кульок концентрованим розчином сірчаної кислоти ( додатковий реактив – у склад набору не входить ) і визначенням його       кількості в градуйованій частині жироміру.

В два чистих жироміри не допускаючи змочування шийки наливають по 10 мл сірчаної кислоти - питома вага 1,81-1,82 г/см³ ( додатковий реактив – у склад набору не входить ) , піпеткою обережно додають 10,7 мл молока (11 мл для кефіру), 1 мл ізоамілового спирту (питома вага 0,811-0,813 г/см³). Далі прилади щільно закорковують сухими гумовими пробками та     збовтують до повного розчинення білкових речовин. Після цього жироміри обережно, корком донизу, ставлять на 5 хвилин в баню з температурою (65 ± 2) ° С. Далі суміш центрифугують  5 хвилин, виймають і швидко відраховують поділки шкали.

 Показання жироміру відповідають вмісту жиру у відсотках.

 3.3. Експресна редуктазна проба молока метиленовим блакитним (ГОСТ 9225-84).

 Суть методу. Метод полягає у здатності ферменту редуктази, який виділяють мікроорганізми, знебарвлювати органічні барвники, зокрема – метиленовий блакитний.

В пробірку наливають 10 мл молока, підігрівають до 38 - 40°С, додають 1 мл свіжо виготовленого         робочого розчину метиленового блакитного ( виготовлений згідно п. 2.2.1.), закривають пробірку пробкою, перемішують і ставлять в термостат чи баню з температурою 38 – 40 ° С і враховують, за який час настає знебарвлення сині. Для контролю ставлять таку ж пробірку з 10 мл молока без метиленового блакитного.

 

Читка реакції та санітарна оцінка при експресній пробі з метиленовим блакитним .

Час знебарвлення  метиленового блакитного, год	Орієнтовна кількість бактерій у 1 мл молока	Клас молока
40 хв.	Від 4 млн. до 20 млн.	Третій
2,5	Від 500 тис. до 4 млн.	Другий
3,5	Від 300 тис. до 500 тис.	Перший
Більше 3,5	До 300 тис.	Вищий

 

3.4.  Визначення редуктази з резазурином (ГОСТ 9225-84).

В пробірку наливають  1 см³ робочого розчину резазурину (виготовлений згідно п. 2.11.1) і по 10 см³  досліджуваного молока. Закривають гумовою пробкою і триразово струшують, перевертають, ставлять у редуктазник з температурою води 37 ^о С. Результати враховують через 1 та 1,5 години.

 

Оцінка результатів:

Клас молока	Тривалість знебарвлення або зміни кольору	Забарвлення молока	Орієнтовна кількість бактерій в 1 см3 молока
Вищий	1,5 год.	Сіро-бузкове до бузкового з блідим сірим відтінком	до 300 тис.
Перший	1 год.	Те ж саме	від 300 тис. до 500 тис.
Другий	1 год.	Бузкове з рожевим відтінком або яскраво-рожеве	від 500 тис. до 4 млн.
Третій	1 год.	Блідо-рожеве або бліде	від 4 млн. до 20 млн.

3.5. Визначення в молоці домішків соди  (ГОСТ 24065-80).

.Суть методу. Метод ґрунтується на зміні забарвлення розчину індикатору бромтимолового синього або 0,2 % спиртового розчину розолової кислоти при додаванні у молоко, в якому є сода.

3.5.1. В суху пробірку, вміщену в штатив, наливають 5 мл досліджуваного молока і обережно, по стінці, додають 5 краплин спиртового розчину бромтимолового синього (виготовлений згідно п. 2.5). Жовте забарвлення кільцевого шару вказує на відсутність соди в молоці, зелене чи синє забарвлення – вказує на домішок соди.

3.5.2. В суху пробірку наливають 3 мл досліджуваного молока, додають 3 краплини 0,2 % спиртового розчину розолової кислоти (виготовлений згідно п. 2.12). Молоко, що не має домішку соди, забарвлюється в коричнево-жовтий колір, яке містить соду – у малиново-червоний.

3.6. Визначення наявності в молоці крохмалю

В пробірку наливають 5 мл молока і додають 2-3 краплі розчину Люголю (виготовлений згідно п. 2.6.) Синє забарвлення в пробірці з молоком вказує на наявність у молоці крохмалю.

3.7. Визначення масової частки білку в молоці методом формольного титрування

В хімічний стакан відмірюють 20 см³ молока, 0,25 см³ фенолфталеіну і титрують 0,1 N розчином їдкого натрію до появи блідо­рожевого забарвлення, яке відповідає забарвленню еталону. Потім вносять 4 см³ нейтрального 36-40 % розчину формаліну і вдруге титрують до такого ж забарвлення.

Для приготування еталону відмірюють 20 см³ молока і 0,5 см³ розчину сірчанокислого кобальту.

Оцінка результатів: масову частку білку в молоці (Х) в процентах вираховують за формулою

Х = 0,959 х А, де

А – кількість мл 0,1 N їдкого натрію, витрачена на титрування в присутності формаліну;

0,959 – коефіцієнт.

3.8. Визначення перекису водню в  молоці (ГОСТ 24067).

В пробірці до 1 мл молока додають краплю сірчаної кислоти ( додатковий реактив – у склад набору не входить ) і 0,2 мл йодистокалієвого крохмалю (виготовлений згідно п. 2.10.), перемішують. Моментальне посиніння – вміст перекису водню – більше 0,01 %. Якщо через 10 хвилин немає  синього забарвлення – перекис водню відсутній.

В молоці без перекису водню забарвлення з’являється через 15 хвилин.

3.9. Визначення молока, що підлягало кип’ятінню (нагріванню), чи змішаного сирого з кип’яченим (реакція Руа і Келлера).

В пробірку наливають 2 см³ досліджуваного молока, додають 5 крапель йодистокалієвого крохмалю і 1 краплю 2% розчину перекису водню (виготовлений згідно п. 2.14.). Вміст пробірки ретельно перемішують. Колір молока некип’яченого стає темно-голубим, а колір молока, підігрітого при температурі вище 80 ^о С – не змінюється.

 

4. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗІВ СМЕТАНИ І ВЕРШКІВ.

4.1 Визначення кислотності (ГОСТ 3624-92).

В хімічний стакан ємністю 100-150 мл відважують 5 г сметани (вершків), додають 30 - 40 мл                дистильованої води, ретельно перемішують, додають 3 краплі 1% спиртового розчину фенофталеїну (п.п. 2.3.) та титрують 0,1 н розчином їдкого натру до блідо-рожевого забарвлення, що не зникає протягом 2   хвилин.

Кількість 0,1 н розчину їдкого натру, витраченого на нейтралізацію, помножують на 20. Одержана цифра виражає кислотність в градусах Тернера.

4.2 Визначення вмісту жиру (ГОСТ 5867-90).

Перед аналізом густу сметану злегка підігрівають і в бутирометр для вершків вміщують: сметана - 5 г; дистильовану воду - 5 мл; сірчану кислоту (питома вага 1,78-1,79) - 10 мл; ізоаміловий спирт - 1 мл

Примітка: для виготовлення сірчаної кислоти з питомою вагою 1,78 - 1,79 до 116 мл дистильованої води обережно, при переміщуванні додають 480 мл сірчаної кислоти з питомою вагою 1,84 ( додатковий реактив – у склад набору не входить ).

Бутирометр закривають гумовою пробкою, загортають рушником чи серветкою, струшують до повного зникнення пластівців, вміщують на 5 хвилин у водяну баню з температурою 65 – 70 ° С і центрифугують 5 хвилин. Після центрифугування бутирометри знову ставлять (пробками донизу) на 5 хвилин в ту саму      водяну баню на 5 хв. і відраховують вміст жиру у відсотках.

4.3 Визначення домішок крохмалю (ГОСТ 24067-80).

У пробірку з продуктом  додають 2-3 краплі розчину Люголю та збовтують. Синє забарвлення, що з’явилось в пробірці, вказує на наявність крохмалю у продукті.

 

 

5. ПроведеННя аналІзІВ СИРУ.

5.1 Визначення кислотності (ГОСТ 3624-92).

В хімічний стакан ємністю 100-150 мл вміщують 5 г сиру, невеликими порціями додають 50 мл дистильованої води, нагрітої до 25-40°С, ретельно перемішують і розтирають товстою скляною паличкою з гумовим наконечником і додають 3 краплі 1% розчину фенофталеїну (п.п.2.3) Після перемішування вміст        титрують 0,1 н розчином їдкого натру до появи блідо-рожевого забарвлення, що не зникає протягом 2 хв.

Кількість 0,1 н розчину лугу, витраченого на нейтралізацію, помножують на 20. Знайдене число показує кислотність в градусах Тернера.

5.2.  Визначення вмісту жиру (ГОСТ 5867-90).

У вершковий бутирометр вміщують: сир - 5 г; дистильовану воду - 5 мл; сірчану кислоту (питома вага 1,78-1,79 для солодкого сиру) - 10 мл; ізоаміловий спирт - 1 мл.

Бутирометр закривають гумовою пробкою, загортають рушником чи серветкою, струшують до повного зникнення пластівців, вміщують на 5 хвилин у водяну баню з температурою 65 – 70 ° С і центрифугують 5 хвилин. Після центрифугування бутирометри знову ставлять (пробками донизу) на 5 хвилин в ту саму      водяну баню на 5 хв. і відраховують вміст жиру у відсотках.

 

6. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗІВ ВЕРШКОВОГО МАСЛа.

6.1. Визначення вмісту жиру (ГОСТ 5867-90).

У вершковий бутирометр відмірюють:

Масло	2,5 г
Дистильована вода	7,5 мл
Сірчана кислота (питома вага 1,78-1,79 г/см3)	10 мл
Изоаміловий спирт	1 мл

Дослідження проводять аналогічно визначенню жиру у сметані. Відрахована за шкалою бутирометру кількість відділеного жиру, помножена на 3, вказує на вміст жиру в аналізованому маслі у відсотках.

6.2. Визначення фальсифікації вершкового масла рослинними маслами, кисломолочним сиром. В пробірці або в стаканчику змішують однакові об'єми аналізованого масла, насиченого розчину резорцину в бензолі і азотної кислоти (питома вага 1,38 г/см³). При наявності в пробі рослинних масел з'являється фіолетове забарвлення.